haidamac: (Norge)


Найуспішніший арт-об'єкт року! Мистецький Арсенал "нєрвно куріт в сторонкє" :)
haidamac: (Norge)


Символічненько так вийшло
Tags:
haidamac: (Norge)


В суботу 9-го листопада був на церемонії нагородження переможців вітчизняного етапу конкурсу Wiki Loves Monuments. Я переміг в номінації "Найбільша кількість сфотографованих пам'яток в Україні", "Найкращі фото в областях" (5 областей), "Найбільша кількість сфотографованих пам'яток в областях" (9 областей)", "Переможець спецномінації - Вірменські пам'ятки в Україні". Окрім того, дякуючи моїм читачам, ще й переміг в додатковій номінації, оголошеної турфірмою "Час на мандри" - "Найкраще фото Західного регіону" Практично нічого не фотографував, але трохи фото з церемонії, як проводилася в Шоколадному будинку на Шовковичній (здебільшого інтер'єрів, бо ж саму церемонію було кому знімати і без мене), а також просто з прогулянки Києвом (погода виявилася фотогенічною), покажу.

Дивитися далі )
haidamac: (Norge)


Скансен в Пирогові. Церква з с.Кисоричі
Одне з фото, завантажених мною в рамках конкурсу Wiki Loves Monuments
haidamac: (Default)


Давно мріяв познімати увечері з Дніпровської набережної, але все часу бракувало. Вчора нарешті час знайшовся. Щось таке от вийшло
haidamac: (Default)


Давно мріяв познімати увечері з Дніпровської набережної, але все часу бракувало. Вчора нарешті час знайшовся. Щось таке от вийшло
haidamac: (Default)


Ще одна осіння картка з Пирогова
haidamac: (Default)


Минулого вікенду таки вдалося впіймати осінь за хвіст в скансені в Пироговому
haidamac: (Default)


В фінальний день Евро-2012 відвідав фест сучасної скульптури. Про сам фест може таки дозрію до розгорнутого репорта :) А зараз - родзинка фесту - спешіал гест - творіння Жауме Пленси (Jaume Plensa) - House of Knowledge 2008 року.

Якщо пригадуєте, я вже показував подібну його скульптуру Nomade, що стоїть у французькому місті Антіб
haidamac: (Default)


Викладаю не стільки для загалу, скільки на пам'ять для себе. В останній день Євро-2012 погуляв з фотиком по фанзоні та поблизу стадіону, щоби пройнятися атмосферою свята фіналу.

Далі багато фото без тексту. Гадаю, і так все ясно.
haidamac: (Default)


десь в районі Солом'янської площі
Не знаю як вам, але у мене казкова Баба Яга завше асоціювалася зі старезною каргою, і нігті у неї мали бути не стрижені та з брудом...
haidamac: (Default)


Ще один боянний київський краєвид (принаймні відтоді, як на Замкову було влаштовано сходи з Андріївського узвозу). Хоча я ще пам'ятаю часи, коли гірка була прерогативою художників, і на неї треба було дертися крутим піщаним схилом або обходити з боку Флорівського монастиря.
haidamac: (Default)


Колишня приватна клініка Качковського, вул. О.Гончара, 33

Не люблю вибиратися десь далеко на травневі свята. Відсутність залізничних квитків, місць в готелях атракційних міст, зрештою викуплені у туристичних агенціях закордонні тури на травневі свідчать про неймовірні натовпи тих самих туристів в місцях їх паломництва.
А натовпів я не люблю, рівно як і не поділяю загальних туристичних уподобань-стереотипів (взимку в Карпати, влітку - в Крим, на травневі - в автобусний тур по Европі).

І от вчора, чисто випадково, бо ж цьогоріч травневі свята як найкраще співпали з поминальними днями (в народі більш відомі як "гробки"), я відкрив місто, яке треба відвідувати у травневі свята. То ж учора на тих самих "гробках" я був у Києві, а потім пішов бродити вуличками старого Києва - Ярославів Вал, Стрілецька, Рейтарська, Гончара... Вже давно цінність комерційної нерухомості в центрі міста, всі ці нескінченні офіси і посольства перетворили той район на якийсь жах. Бескінечна кавалькада автівок, що заполонили вузенькі вулички, постійний хаотичний рух...
І от вчора все це зникло. Уявіть собі, я ходив вздовж Ярославого Валу просто посеред проїжджої частини, оглядаючи фасади старих модернових будинків і зовсім не боявся бути збитим одним з тих навіжених власників лєксусів... Лиш поодинокі таксі поволі проїздили вулицями. Зустрічалися також нечисельні припарковані автівки, які зовсім не псували вигляд порожніх від перехожих вулиць...
Масова втеча киян з міста повернула мене на початок 90-х, у студентські роки, коли то був мій улюблений тихий і сонний район, в який так приємно було тікати від метушні мегаполіса...
Звісно, все змінилося, і хоча щезли натовпи і авто, як мовчазне свідчення неповоротності минулих часів - дзеркальні висотки, охорона на вході до колись затишних двориків, безповоротно втрачені старі будинки в угоду вартості тієї само нерухомості у центрі міста...
Те що минуло, вже не повернеш, але вчора я отримав добру порцію ностальгійного релаксу
haidamac: (Default)


Колишня приватна клініка Качковського, вул. О.Гончара, 33

Не люблю вибиратися десь далеко на травневі свята. Відсутність залізничних квитків, місць в готелях атракційних міст, зрештою викуплені у туристичних агенціях закордонні тури на травневі свідчать про неймовірні натовпи тих самих туристів в місцях їх паломництва.
А натовпів я не люблю, рівно як і не поділяю загальних туристичних уподобань-стереотипів (взимку в Карпати, влітку - в Крим, на травневі - в автобусний тур по Европі).

І от вчора, чисто випадково, бо ж цьогоріч травневі свята як найкраще співпали з поминальними днями (в народі більш відомі як "гробки"), я відкрив місто, яке треба відвідувати у травневі свята. То ж учора на тих самих "гробках" я був у Києві, а потім пішов бродити вуличками старого Києва - Ярославів Вал, Стрілецька, Рейтарська, Гончара... Вже давно цінність комерційної нерухомості в центрі міста, всі ці нескінченні офіси і посольства перетворили той район на якийсь жах. Бескінечна кавалькада автівок, що заполонили вузенькі вулички, постійний хаотичний рух...
І от вчора все це зникло. Уявіть собі, я ходив вздовж Ярославого Валу просто посеред проїжджої частини, оглядаючи фасади старих модернових будинків і зовсім не боявся бути збитим одним з тих навіжених власників лєксусів... Лиш поодинокі таксі поволі проїздили вулицями. Зустрічалися також нечисельні припарковані автівки, які зовсім не псували вигляд порожніх від перехожих вулиць...
Масова втеча киян з міста повернула мене на початок 90-х, у студентські роки, коли то був мій улюблений тихий і сонний район, в який так приємно було тікати від метушні мегаполіса...
Звісно, все змінилося, і хоча щезли натовпи і авто, як мовчазне свідчення неповоротності минулих часів - дзеркальні висотки, охорона на вході до колись затишних двориків, безповоротно втрачені старі будинки в угоду вартості тієї само нерухомості у центрі міста...
Те що минуло, вже не повернеш, але вчора я отримав добру порцію ностальгійного релаксу
haidamac: (Default)


Вчора в Києві. Я звичайно розумію, що змінювати зимовий дизайн головного годинника під примхи погоди та тимчасові "лютневі вікна" ніхто не буде. Але ж смішно, +10 на фоні падаючих сніжинок і крижаний декор цифр...

December 2015

S M T W T F S
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
272829 3031  

Syndicate

RSS Atom
Page generated 28/7/17 16:49

Expand Cut Tags

No cut tags