Марення Священними Горами

Історія півострова, де один народ змінював інший так швидко, що кількість цих народів досить важко перелічити, лишила дивний спосіб географічних найменувань – миси по-старому грецькою, гірські вершини – по більш новому (хіба що крім Ай-Петрі) – татарською. Згадується аналогія з зоряним небом – назви сузірь - з грецької міфології, зірок – з арабської... Як би там не було, але назва Айя (з грецької - Священна гора) виходить далеко за межі власне самого мису з однойменною назвою, що географічно позначає початок омріяного відпочиваючими ЮБК (південного берега Криму). Айя – це майже 600-метрові скелі, що прямо обриваються в море, це хаос здибленого каміння і реліктовий ліс, гострі застиглі грані кам'яних стін і уступів... А ще дивовижно-блискучий світ яскравих бірюзово-блакитних фарб моря і неба, жовті западини з червонуватим нальотом, чорні щілини гір, ніжна зелень сосен, що невідомо як зачепилися за вертикальні кам'яні схили... Густі зарості субсередньоморського рідколісся і дика, майже не відвідувана людиною (що так рідкісно власне для Криму) природа. Дивлячись на ці неприступні скелі, згадуєш Конан-Дойлівський Загублений Світ.  І не важливо, що окремі вершини Айї носять нові татарські назви – Куш-Кая, Кокія-Кая, Сомналих-Бурун... Дивлячись на ці висоти відчуваєш священний трепет перед цим творінням Бога та природи. Такі самі почуття мабуть відчували до цього творіння і давні греки, давши цьому таку поетичну назву...
Нестримне бажання підкорити ці вершини виникає мабуть у кожного закоханого в гори. Хай тут, в Криму, є набагато вищі вершини, але що може замінити те відчуття, коли ти стоїш на краю півкілометрової прірви над морськими хвилями...
Перша спроба підкорити ці вершини була невдалою. Подорожувати мапою було напрочуд легко, до омріяних вершин вели дороги попри якісь два “лєсхози”... Подорожувати ж в реальності цими дорогами було неможливо. Тоді я й дізнався, що в традиціях наших картографів термін “лєсхоз” означає зовсім не оселю лісників...
Друга спроба потрапити туди в обхід “лєсхозів” теж виявилася невдалою. Далися взнаки як неякісне планування маршруту з мого боку так і погода (тут винних називати не будемо, але особливий привіт Екьювезеру – американському метеосайту – ніколи раніше не думав, що англійське “sunshine and warm” українською дослівно має перекладатися як “хмарно і зливи”).
Але про це згодом в репортажі про нашу сумісну з quota подорож до Криму.

(no subject)

Relax