Негровець накрився "мєдним тазіком"

За кілька годин поїзд мав би вже мене везти до омріяних верхів, на яких "я єщє нє бивал"... Лишилися мрії і тверда віра в те, що ці верхи ще нас переживуть...

Чому так стається, що у відповідь на добро люди відповідають злом? Чому я змушений для людей, яких з дитинства вважав рідними, ставати ворогом? Чому замість карпатських плаїв я ходжу по адвокатах і подаю позови до суду?..

Я міг би вігнути голову, зробити вигляд, що так і треба... І йти собі в гори.

Але я ненавиджу слова з пісні ДДТ - "добро, оно всегда без кулаков, трясло культяшками"...