Навіяне сонцем за вікном...

Ну от шо за фігня... У п'ятницю, коли я розгрібав робочі завали, стояла чудова погода. Два цікавих і насичених вихідних дні - в суботу сходження на Пікуй, в неділю - Золочівський замок, і бодай би промінчик сонця визирнув з-за хмар. Ага він визирнув тільки тоді, коли я біг, висолопивши язика по Городоцькій, щоби не спізнитися на поїзд. Ну і от, сонце світить нагло прямо у вікно робочого кабінету, а у інше вікно заглядають фотогенічні хмарки. Нє, ну є справедливість? Треба кардинально міняти робочий графік.