Фотографічне

Анонсована компактна цифрова камера від відомого виробника об'єктивів японської фірми "Sigma" мала побачити світ майже рік тому. Справа не в тому, що ще одна фірма зібралася випускати цифрові мильниці. Ринок і так насичений до несхочу. Фішка була в тому, що в апаратах Сігми (в тих, що є на ринку - зеркальних і в анонсованому цифрокомпакті) застосовується не звичайна матриця ПЗС (типова для тих же Кенонів/Ніконів/Соні і т.д.), заснована на Баєрському принципі мозаціювання (де кожному пікселю відповідає свій колір із синьо-червоно-зеленої палітри), у зв'язку з чим по передачі кольору і різним артефактам, динаміному діапазону цифрове фото значно поступається негативній плівці. Тут застосовується принципово нова технологія Foveon, де цифрові пікселі укладено шарами, що наближає якість до якості плівки. Окрім того, Сігма анонсувала революцію в галузі цифрокомпактів, обіцяючи встановити мартицю формату APS-C (втричі більшу від звичайного для продвинутих мильниць формату 1/1,8 і рівну формату більшості аматорських та так званих "напівпрофесійних" дзеркалок з кроп-фактором 1,7). Таку велику матрицю на недзеркальну камеру ризикнула ставити тільки Соні в своїй моделі R1, яка аж ніяк не була компактною.
Переваги формату очевидні - менші шуми і менша глибина різко зображувального простору (завдяки чому можна знімати не тільки пейзажі) помножені на переваги технології Фовеон.
Ясно, дзеркалку вона не замінить (проблема ручного фокусування через видошукач лишається), але все питання в ціні.
За розумні ціну, я би взяв, як альтернативу важкій і габаритній дзеркалці.
Дзеркалки від Сігми (остання модель SD14) теж мають матрицю, побудовану за технологією Фовеон і так підкупаючу простоту вибору режимів PASM без жодного натяку на непрофесіоналізм (відсутність режимів "нічне небо", "дєті і животніє" і "портрєт любімой тьощі" і т.д.), але коштують до біса порівняно дорого.
Слово за компанією Сігма. Щось там у них не зовсім складається, і мильниця Sigma DP1 знову проходить етап альфа-тестування.