Про Ніконівський полтос

От тільки но нещодавно надумав купити Nikkor AF 50/1.4, як їх всі змели з прилавків. Виявляється, японці їх перестали виробляти, плануючи запустити у виробництво щось нове типу AF-S 50/1.4 VR. Бічив в Кийові старий полтос лише в Ексарі по смішній ціні, щось майже за 500 баксів (смішна, то не значить маленька ;)).
У зв'язку з цим питання - а чи треба мені взагалі той полтос? Чи варто десь шукати ще, чи купувати неавтофокусний 50/1,2, чи може взагалі блінчика Фойхтляндера хотіти?
Для чого мої друзяки-фотографи використовуєте 50 мм на кропі ви?
Все що я можу уявити - це ростовий портрет (але чи не вистачить там f/2.8? наприклад з гіпотетично купленого у майбутньому зума 24-70/2,8), всілякі там натюрморти і предметка (а чи потрібна світлосила тут?)
На фулфреймі 50 мм - взагалі не знаю для чого, на плівку вже ним знімав...

Інше питання, що порадите прикупити, щоби спробувати себе у портретній фотографії. Варіант 1-й - 85/1,8, варіант другий - 80-200/2,8 (якщо портрет - виявиться не мій коньок - об'єктив всеодно не пропаде, тим паче планував його купляти для репортажки). Чи не мало f/2.8 для портрета крупним планом? Чи може розглянути варіант 3-й і знову ж таки пошукати якогость неавтофокусного Фойхтляндера?
І ще одне - ніккорівський макрик 105 мм для портретів - ніяк? Чи Тамронівський макрик 90 мм?