![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
Пост для спільноти
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-community.gif)
Коли я планував цей писати пост, а ідея народилася ще там, на місці під холодним вітром, хмарним небом, без надії на обіцяне всіма прогнозами сонце, я хотів писати щось гнівне...
Але зараз я в теплому будинку, життя налагоджується :), і я раптом знайшов купу позитивних моментів у тому, що ми побачили з
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Власне до того музею доглядачі спільноти і вирушили минулого вікенду. Ще би не вирушити. Вже два роки назад обіцяли, що там буде принаймні 14 вітряків з різних регіонів України. Принагідно відвідали і власне скансен. Олена вже написала свої загальні враження від нього - http://community.livejournal.com/derevkhramy/21196.html
Власне стосовно "Козацького хутора" від себе можу додати, що все ж зміни є. Порівняв вже вдома зимові фото, коли я там був вперше, шукаючи загублену церкву з Драбівців (http://www.derev.org.ua/cherkas/stetsivka.htm) з фотами минулого вікенду. Таки щось будується...
Церква як була замкнена тоді, так і стоїть. Згадалися жителі Сеньківців/Драбівців, які хаяли тих, "хто забрав у них церкву", і тепер їм треба ходити декілька кілометрів до іншої пам'ятки архітектури у тих же Драбівцях (Троїцької - http://derev.org.ua/cherkas/drabivtsi.htm).
Але принаймні цей скансен вигідно відрізняється від інших, тут ви не зустрінете галасливих весіль, натовпів "матрасів", що постійно лізуть перед об'єктив, галасливих дітей, яким вже набридли ці старі розвалюхи і вони клянчать у батьків морозива...
Тут лише собаки (припнуті далеченько, не бійтеся), вівці та безпардонні коні... На рахунок коней не знаю, що і порадити, можете спробувати їх погодувати, але те, що тоді від вас вони нарешті відчепляться, гарантувати не можу. І краєвиди - пагорби, глибокі балки... Коротше - земний рай.
Але час повертатися до наших баранів, в даному сенсі - до музею млинарства. І роблячи вигляд перед зацікавленими кіньми, що нам і так вже давно треба було валити з цього "хутора", їдемо до музею вітряків. Вітряки добре видно з вулиці села. Он - стоять на горі. Але фіг доїдете. Дорога розрахована принаймні на трактор. Ну що ж, заради "єдиного в Україні" можна пройтися і пішки...
Єдиний в Україні музей млинарства, територія якого становить майже 9 гектарів, розташували саме в тому місці біля села Стецівка, де вітряки стояли із сивої давнини. Один iз них навіть зберігся до теперішніх днів. Тож його черкаські архітектори тільки відновили, а по сусідству поставили ще два старі вітряки із тамтешнього села Рацево. За проектом там стоятиме 14 вітряків iз різних регіонів України..." ("Україна молода", http://www.umoloda.kiev.ua/regions/63/219/0/29157/)
Як думаєте, скільки вітряків там вже встигли встановити з тих пір? Правильно, їх там три і є. На весь музей. І судячи зі старих фото, тоді вони виглядали значно функціональнішими...
Тепер надибали тільки стару зіржавілу табличку, по якій ще можна вгадати, що йдеться про "музей млинарства"...
Та не переймайтеся. В селі ще багато цікавого є. Як правильно зазначила Олена, все село - то своєрідний скансен.
Трохи депресивний, але по-своєму гарний.
Чим не рай для нас? :)
А ще в Стецівці можна покататися на таких от екзотичних транспортних засобах. Це вам не карета на львівській площі Свободи ;). Ще й елемент екстріму присутній. Адже покататися можна цілком безкоштовно, але доки вас не наздожене хазяїн :)
Але в цілому рекомендую. Ілюзій ви вже не матимете, але сподіваюся, гарно проведете час.
Велкам ту Черкащина! ;)
(no subject)
28/10/08 21:18 (UTC)(no subject)
28/10/08 23:09 (UTC)А в коней зараз певно період такий. В П"ятничанах теж якось агресивно поводились.
(no subject)
29/10/08 07:46 (UTC)А, хто вам ту фотографію зробив, на якій ви на "балконі" разом? Кінь чи вівця?:)
(no subject)
5/5/09 10:33 (UTC)