Via est Vita

Марамуреш (Мараморощина) - старовинний історичний регіон в Закарпатті, після розпаду Австро-Угорщини розподілений між Румунією та ЧехоСловаччиною, а відтак - Румунією та Україною. Марамуреш - регіон всесвітньо відомий передусім своєю архітектурою - унікальними витворами дерев'яного зодчества - православними церквами.
Однак, говорячи про всесвітню відомість, ми маємо на увазі передусім церкви Південного Марамуреша (жудєц Марамуреш, Румунія). Там одразу 8 сільських дерев'яних церков 17-18 ст. включено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Широкому загалу менш відомі церкви Північного Марамуреша - Хустського та Тячівського районів Закарпаття. Поговоримо про найвидатніші з них.

Читати далі

"Долина" крокусів

В очікуванні весни довгоми зимовими вечорами згадалася ця подорож.
Похід планувався давно. І планувався саме на початку травня, адже я вже знав про неї – про "Долину" крокусів…

Читати далі. Трафік!!!

Вид на долину Тереблі, Колочаву та Косів верх з вершини Барвінок

Ще трохи літнього (вірніше - весіннього, травневого) настрою.
с.Колочава, Закарпаття. Вид з вікна корчми "Cetnicka stanice" на хребет Пішконя

Nikon D300, Nikkor 18-70 (35 mm), f/16, 1/13, ISO200

Колочава - село в Міжгірському районі Закарпаття, в долині р.Теребля та чисельних притоків Герсовець, Брадулець, Сухар, Затінь, Заверх, Імшадь, в оточенні гірських хребтів Пишконя (Негровець), Красна, Стримба, Квасний та Косів Верх.
Центр зеленого туризму, особливо популярного у чехів.
Вигляд з Квасного верху

а я буду оригінальним і почну нарешті викладати зимові фото :) То Невицький замок. Перший сніг на Закарпатті

Мукачево. Замок "Паланок". Пам'ятник Ілоні Зріні та Ференцу ІІ Ракоці - легендарним оборонцям Мукачівського замку

водоспад Шипот

Я не дуже люблю відвідувати занадто людні, популярні місця, особливо якщо то стосується гір... Такими в останній час стали Долина Нарцисів, Говерла, Драгобрат...
Таким я вважав і водоспад Шипот. Власне, він таким і є, досить популярним і відвідуваним. Проте цього разу, потрапивши туди машиною дякуючиryzhaja1748, ми побачили його інакшим, ніж завжди. Гори сміття, характерні для таких місць, які ми ще бачили тут восени, практично зникли. Недивлячись на вихідний, було досить мало відвідувачів, тому доступ "к тєлу", тобто до водоспаду, був вільним. І він, ще підживлюваний танучими в горах снігами, бив з усією потужністю, наповнюючи простір веселим гоміном та насичуючи повітря сріблястими краплями...
Після дводенної боротьби зі снігом та жерепом він створював всі умови для того щоби просто відпочити, нехай і у "матрасний" спосіб...

Фото тут