haidamac. Вишково

У Вишково (мадярське Visk) ми приїхали в сильну зливу, що звичайно не сприяло ані вільній і спокійній обсервації атракцій цього старовинного містечка, ані комфортному фотографуванню. Втім, до Вишково ми потрапили саме завдяки паршивій погоді, інакше на той день був запланований вихід в гори.

Дорога на Вишково

Вишково, що нині має статус селища, розміщене в Хустському районі в чарівному куточку Українського Затисся, притулившись до Вигорлятського хребта, по якому проходить кордон з Румунією.

Вигорлят

Певно більшості ця місцевість відома невеличким селом Шаян, що розміщене поряд, якому в повоєнні роки судилося стати одним з популярних бальнеологічних курортів. Втім, про Шаян тут не йтиметься.

Турул на центральній площі

І хоча порівняно зі своїми сусідами - Берегом та Севлюшем - Хустщина не є регіоном переважо населеним угорцями (менше 4%), певно ці 4% припадають в першу чергу на Затисся, бо Вишково як історично, так і фактично - поселення мадярське.
Вже традиційний Турул і мадярський прапор на селищній раді - тому підтвердження.

центр

В центрі селища ми застали жвавий базар та такий от фонтанчик.

На місці Вишкова колись містилося старослов'янське поселення, втім дуже швидко угорці витіснили слов'ян і у 1281 році на горі Вар-Хедь збудували замок, що контролював соляні каравани по Тисі. На жаль на сьогодні від замку лишилися лише фрагменти земляних валів. Статус королівського місто отримало у 1329 році, ця ж дата значиться на його гербі.

Путівник розказував, що однією з атракцій є пам'ятник І.Лашшу, засновнику угорської статистики, але можливості під дощем його шукати не було. Натомість знайшли пам'ятник нашому Тарасу

В центрі селища, традиційно для мадярських міст та сіл, декілька костелів - католицький та реформаторський, однак їх я не фотографував, зважаючи на досить таки молодий вік порівняно з головною атракцією, яка знаходиться трохи далі центру, в тихій вуличці.

готичний костел

Реформаторський оборонний готичний костел збудований ще 1270 року.
Поряд з ним - дерев'яна дзвіниця

На жаль, потрапити до середини не вдалося, оскільки було зачинено. Служби проводяться тут у вихідні, відчиняють також організованим екскурсіям за попередньою домовленністю. Можна було попрохати відчинити звонаря (так його назвав дідок, що живе у сусідній хаті), але того не було вдома.

Тому фотку розпису плафону храму 1789 року я нагло спер з угорської Вікіпедії