Via est Vita

Від 1986 року, коли в домашній бібліотеці з'явилася улюблена книжка дитинства "Географический энциклопедический словарь", я дізнався про далеку маленьку острівну державу Науру. Не знаю чому, певно бурхлива дитяча фантазія вимальовувала в уяві казковий тропічний острів серед синього океану, височезні пальми, золотистий пісок, ну прямо тобі Едем, однак той далекий острів завше вабив. Ага, ще з тієї ж енциклопедії я читав щось про видобуток фосфатів та зруйновану екологію, але хіба скупі енциклопедичні рядки можуть зруйнувати усталений образ...

Ну тепер то вже -1 до "маст хев". Але я не про те. Втім мені йдеться і не про "большого брата", як за статтею. Чомусь повчитися з того можемо і ми.

Тому рекомендую:
Стаття Олени Рачевої "Науру. Островок любви к России"