Via est Vita

Гортаю старий ще дитячий щоденник. Не блог, звісно :), а синенький такий загальний зошит...
1 грудня 1991 року, 00.10 - "Сьогодні українцям випав ще один шанс здобути нарешті власну державність... Аби не впустити той шанс". Згадую ті переживання, що Схід може не підтримати, що Акт про проголошення Незалежності, так і залишиться папером. Пам'ятаю ті емоції, коли було оголошено результати... І коли ночами малював, клеїв і виставляв по черзі на книжній полиці паперові прапорці держав, що визнали незалежну Україну - Польщі, Канади, Угорщини, Литви...

Вітаю всіх з 15-ю річницею рефрендуму про незалежність України!!!