Муки вибору

Ну наче трохи розгрібся з роботами і проблемами, можна і помріяти.
Таки на весну буду купувати нову камеру. Але от яку саме вибрати?
Наразі у претендентках: Pentax K10D, Nikon D80, Canon 30D, Canon 40D, Nikon D200, Nikon D300, Canon 5D
Цінові категорії різні, різний клас. На останню замахнувся, бо як вже включив дорогу і поки що нову Nikon D300 (якої у нас поки що немає), то за таку ж ціну чого б не помріяти про фулфреймівську Canon 5D? :)
Але по порядку, чому мені сподобалася Pentax K10D

Головне - ціна (з переліку вона найдешевша) :)
- всепогодний корпус (хоч і не з магнієвого сплаву), гумові заглушки від пилу і води, що є лише у 1,5-2 рази дорожчих Nikon D200/D300, а Кенон навіть свою 5Д тим не удостоїв (є лише у професійних 1Д)
- вбудований антитрус в камері, а не в об'єктивах, що здешевлює останні
- пилотрус матриці (щоправда, не завше ефективний)
- млинцеподібні об'єктиви серії Лім (дуже маленькі і легкі)
- якісний і світлий видошукач
- картки пам'яті SD (яких у мене назбиралося вже багато)
Але є і мінуси:
- замиленість картинки в джпег (ліпше фотографувати в РАВ)
- низький ресурс батареї. Фірмова батарейна ручка нажаль вміщує ще один акумулятор, але не пальчикові батарейки.В подорожах це може бути проблемою.Альтернативних бустерів, наприклад від Hahnel не зустрічав.
- не дивлячись на те, що байонет цієї камери сумісний з більше ніж 1000 найменуваннями об'єктивів, придбати у нас їх важче (ніж до Кенона та Нікона)

Далі буде...
Що думаєте з цього приводу?

Про вічність... ну чи майже вічність

Повідомлення на Бігмірі - "Астрономы обнаружили необычную галактику"
Цитую галактика GOODS 850-5 находится на расстоянии 12 млрд световых лет от Земли... И сейчас в ней идет активный процесс образования новых звезд
Хтось з коментаторів мене випередив - "Тупые ученые. Не сейчас, а 12млрд. лет назад"
Чи то вчені, чи то журналісти явно лоханулись, порівнюючи частоту утворення зірок в тій галактиці (до 4000 на рік) з нашою (4 на рік), не подумавши, що бачимо то ми одночасно процеси, які проходять в різні часи.
Але мова не про те.
Раніше, коли мені було хрєново, я брав бінокль і відшукував у сузір'ї Андромеди її знамениту туманність - спіральну галактику М31, єдину, яку видно неозброєнним оком. Маленька зірочка, яка при більш детальному знайомстві виявлялася хмаркою. Світло від неї йшло до мене 2 мільйона років. Усвідомлював масштабність цієї цифри і мені мої дрібні проблеми здавалися такими несуттєвими, порівняно з вічністю...
Уявляєте, а тут 12 млрд.років...